відкинути

Ukrainian edit

From від- (vid-) +‎ ки́нути (kýnuty). Compare Russian отки́нуть (otkínutʹ), Belarusian адкі́нуць (adkínucʹ).

відки́нути • (vidkýnuty) pf (imperfective відкида́ти) (transitive)

(literally) to throw off, to throw away, to cast off, to cast away
відки́нути вбік ― vidkýnuty vbik ― to throw aside

відки́нути наза́д ― vidkýnuty nazád ― to throw back
(literally) to push away, to push back
Synonym: відштовхну́ти pf (vidštovxnúty)
(by extension, military) to drive back, to push back, to repel, to repulse (:enemy force)
(figuratively) to push away, to reject (alienate from oneself; refuse intimacy with)
(figuratively) to discard, to dismiss, to reject (refuse to accept: accusation, doubt, idea, notion, possibility, rumour, etc.)
(figuratively) to reject, to turn down (refuse to accept: candidacy, candidate)
(figuratively) to cast aside (:feeling)

Conjugation of відки́нути, відки́нуть (class 3a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відки́нути, відки́нуть vidkýnuty, vidkýnutʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відки́нений, відки́нутий vidkýnenyj, vidkýnutyj impersonal: відки́нено, відки́нуто vidkýneno, vidkýnuto
adverbial	—	відки́нувши vidkýnuvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відки́ну vidkýnu
2nd singular ти	—	відки́неш vidkýneš
3rd singular він / вона / воно	—	відки́не vidkýne
1st plural ми	—	відки́нем, відки́немо vidkýnem, vidkýnemo
2nd plural ви	—	відки́нете vidkýnete
3rd plural вони	—	відки́нуть vidkýnutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відки́ньмо vidkýnʹmo
second-person	відки́нь vidkýnʹ	відки́ньте vidkýnʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відки́нув vidkýnuv	відки́нули vidkýnuly
feminine я / ти / вона	відки́нула vidkýnula
neuter воно	відки́нуло vidkýnulo