прирікати

Ukrainian

Etymology

From the прирік- (pryrik-) stem of приректи́ (pryrektý) +‎ -а́ти (-áty).

Pronunciation

• IPA^(key): [prerʲiˈkate]

Verb

приріка́ти • (pryrikáty) impf (perfective приректи́) (transitive)

1. to condemn, to destine, to doom, to fate, to predoom (to something: на + accusative / до + genitive) (fix irrevocably the ill fate of)
2. (dialectal) to promise (+ infinitive)

   Synonym: обіця́ти impf (obicjáty)

3. (rare) Synonym of промовля́ти impf (promovljáty).

Conjugation

Conjugation of приріка́ти, приріка́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	приріка́ти, приріка́ть pryrikáty, pryrikátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	приріка́ючи pryrikájučy	приріка́вши pryrikávšy
	present tense	future tense
1st singular я	приріка́ю pryrikáju	бу́ду приріка́ти, бу́ду приріка́ть, приріка́тиму búdu pryrikáty, búdu pryrikátʹ, pryrikátymu
2nd singular ти	приріка́єш pryrikáješ	бу́деш приріка́ти, бу́деш приріка́ть, приріка́тимеш búdeš pryrikáty, búdeš pryrikátʹ, pryrikátymeš
3rd singular він / вона / воно	приріка́є pryrikáje	бу́де приріка́ти, бу́де приріка́ть, приріка́тиме búde pryrikáty, búde pryrikátʹ, pryrikátyme
1st plural ми	приріка́єм, приріка́ємо pryrikájem, pryrikájemo	бу́демо приріка́ти, бу́демо приріка́ть, приріка́тимемо, приріка́тимем búdemo pryrikáty, búdemo pryrikátʹ, pryrikátymemo, pryrikátymem
2nd plural ви	приріка́єте pryrikájete	бу́дете приріка́ти, бу́дете приріка́ть, приріка́тимете búdete pryrikáty, búdete pryrikátʹ, pryrikátymete
3rd plural вони	приріка́ють pryrikájutʹ	бу́дуть приріка́ти, бу́дуть приріка́ть, приріка́тимуть búdutʹ pryrikáty, búdutʹ pryrikátʹ, pryrikátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	приріка́ймо pryrikájmo
second-person	приріка́й pryrikáj	приріка́йте pryrikájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	приріка́в pryrikáv	приріка́ли pryrikály
feminine я / ти / вона	приріка́ла pryrikála
neuter воно	приріка́ло pryrikálo

Derived terms

• приріка́ння n (pryrikánnja)
• приріка́тися impf (pryrikátysja)

 

Related terms

• прире́чений (pryréčenyj)
• прире́чення n (pryréčennja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прирікати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Zhelekhivskyi, E. I., Nedilskyi, S., editors (1886), “приріка́ти, приречи́”, in Малоруско-нїмецкий словар [Ukrainian-German Dictionary]‎^[1] (in German), volumes 2: П – Я, Lviv: Shevchenko Society, page 755
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “прирікати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “прирікати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “прирікати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “прирікати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “прирікати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)