присвоювати
Ukrainian edit
Etymology edit
From присво́їти (prysvójity) + -ювати (-juvaty). Compare Russian присва́ивать (prisváivatʹ), Belarusian прысво́йваць (prysvójvacʹ), Polish przyswajać.
Pronunciation edit
Verb edit
присво́ювати • (prysvójuvaty) impf (perfective присво́їти)
- (often with dative reflexive pronoun собі́) to appropriate, to arrogate (to oneself), to assume (to take to oneself; to claim or use, especially as by an exclusive right)
- Synonyms: привла́снювати impf (pryvlásnjuvaty), заволодіва́ти impf (zavolodiváty)
- to award, to assign, to confer, to grant
- Synonym: надава́ти impf (nadaváty)
- (dated) to adopt, to take in
Conjugation edit
Conjugation of присво́ювати, присво́ювать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | присво́ювати, присво́ювать prysvójuvaty, prysvójuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | присво́юваний prysvójuvanyj impersonal: присво́ювано prysvójuvano |
| adverbial | присво́юючи prysvójujučy |
присво́ювавши prysvójuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
присво́юю prysvójuju |
бу́ду присво́ювати, бу́ду присво́ювать, присво́юватиму búdu prysvójuvaty, búdu prysvójuvatʹ, prysvójuvatymu |
| 2nd singular ти |
присво́юєш prysvójuješ |
бу́деш присво́ювати, бу́деш присво́ювать, присво́юватимеш búdeš prysvójuvaty, búdeš prysvójuvatʹ, prysvójuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
присво́ює prysvójuje |
бу́де присво́ювати, бу́де присво́ювать, присво́юватиме búde prysvójuvaty, búde prysvójuvatʹ, prysvójuvatyme |
| 1st plural ми |
присво́юєм, присво́юємо prysvójujem, prysvójujemo |
бу́демо присво́ювати, бу́демо присво́ювать, присво́юватимемо, присво́юватимем búdemo prysvójuvaty, búdemo prysvójuvatʹ, prysvójuvatymemo, prysvójuvatymem |
| 2nd plural ви |
присво́юєте prysvójujete |
бу́дете присво́ювати, бу́дете присво́ювать, присво́юватимете búdete prysvójuvaty, búdete prysvójuvatʹ, prysvójuvatymete |
| 3rd plural вони |
присво́юють prysvójujutʹ |
бу́дуть присво́ювати, бу́дуть присво́ювать, присво́юватимуть búdutʹ prysvójuvaty, búdutʹ prysvójuvatʹ, prysvójuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | присво́юймо prysvójujmo |
| second-person | присво́юй prysvójuj |
присво́юйте prysvójujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
присво́ював prysvójuvav |
присво́ювали prysvójuvaly |
| feminine я / ти / вона |
присво́ювала prysvójuvala | |
| neuter воно |
присво́ювало prysvójuvalo | |
Derived terms edit
- присво́ювання n (prysvójuvannja)
- присво́юватися impf (prysvójuvatysja)
- присво́ювач m (prysvójuvač), присво́ювачка f (prysvójuvačka)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “присвоювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “присвоювати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “присвоювати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “присвоювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “присвоювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “присвоювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)