присудити
Ukrainian edit
Etymology edit
From при- (pry-) + суди́ти (sudýty). Compare Polish przysądzić.
Pronunciation edit
Verb edit
присуди́ти • (prysudýty) pf (imperfective прису́джувати) (transitive)
- (law) to sentence (to assign punishment)
- Synonym: засуди́ти pf (zasudýty)
- 1884, Panas Myrny, Повія [The Loose Woman][1], archived from the original on 2023-08-07:
- Оришка весело оповідала Христі, [...] як одній жінці за крадіжку молока присудили цілий вік носити на шиї невеличкий глечичок.
- Oryška veselo opovidala Xrysti, [...] jak odnij žinci za kradižku moloka prysudyly cilyj vik nosyty na šyji nevelyčkyj hlečyčok.
- Orishka cheerfully told Kristya [...] how one woman was sentenced to wear a small jug around her neck for the rest of her life for stealing milk.
- (law) to award, to adjudge (to give by sentence or judicial determination; to assign or apportion, after careful regard to the nature of the case: fine, payment, etc.)
- to award (to give an award)
- Near-synonym: нагороди́ти pf (nahorodýty)
- Їй присуди́ли спеціа́льну пре́мію за видатни́й вне́сок у мисте́цтво.
- Jij prysudýly speciálʹnu prémiju za vydatnýj vnésok u mystéctvo.
- She was awarded a special prize for outstanding contribution to art.
Conjugation edit
Conjugation of присуди́ти, присуди́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | присуди́ти, присуди́ть prysudýty, prysudýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | прису́джений prysúdženyj impersonal: прису́джено prysúdženo |
| adverbial | — | присуди́вши prysudývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | присуджу́ prysudžú |
| 2nd singular ти |
— | прису́диш prysúdyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прису́дить prysúdytʹ |
| 1st plural ми |
— | прису́дим, прису́димо prysúdym, prysúdymo |
| 2nd plural ви |
— | прису́дите prysúdyte |
| 3rd plural вони |
— | прису́дять prysúdjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | присуді́м, присуді́мо prysudím, prysudímo |
| second-person | присуди́ prysudý |
присуді́ть prysudítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
присуди́в prysudýv |
присуди́ли prysudýly |
| feminine я / ти / вона |
присуди́ла prysudýla | |
| neuter воно |
присуди́ло prysudýlo | |
Derived terms edit
- прису́дження n (prysúdžennja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “присудити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “присудити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “присудити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “присудити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “присудити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “присудити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)