розпитати

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ пита́ти (pytáty). Compare Belarusian распыта́ць (raspytácʹ), Polish rozpytać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzpeˈtate]

• Audio:

  (file)

Verb

розпита́ти • (rozpytáty) pf (imperfective розпи́тувати)

1. to question, to interrogate (ask questions of)

   Synonym: допита́ти pf (dopytáty)

2. to ask, to inquire, to make inquiries (about something: про + accusative)

Conjugation

Conjugation of розпита́ти, розпита́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розпита́ти, розпита́ть rozpytáty, rozpytátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розпи́таний rozpýtanyj impersonal: розпи́тано rozpýtano
adverbial	—	розпита́вши rozpytávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розпита́ю rozpytáju
2nd singular ти	—	розпита́єш rozpytáješ
3rd singular він / вона / воно	—	розпита́є rozpytáje
1st plural ми	—	розпита́єм, розпита́ємо rozpytájem, rozpytájemo
2nd plural ви	—	розпита́єте rozpytájete
3rd plural вони	—	розпита́ють rozpytájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розпита́ймо rozpytájmo
second-person	розпита́й rozpytáj	розпита́йте rozpytájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розпита́в rozpytáv	розпита́ли rozpytály
feminine я / ти / вона	розпита́ла rozpytála
neuter воно	розпита́ло rozpytálo

Derived terms

• ро́зпит m (rózpyt)
• розпита́тися pf (rozpytátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розпитати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розпитати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розпитати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розпитати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)