зачарувати

Ukrainian edit

зачарува́ти • (začaruváty) pf (imperfective зачаро́вувати) (transitive)

(literally) to bewitch, to cast a spell (on), to cast spells (on), to enchant
(figuratively) to charm, to enchant, to captivate, to fascinate, to bewitch, to enthral, to spellbind
- 2021 June 10, Stanislav Tsalyk, “Дід Панас. Зіркова і печальна історія легенди українського телебачення”, in BBC News Ukraine‎^[1], archived from the original on 2024-01-06:
  На прослуховуванні Вескляров зачарував комісію тембром голосу і манерою розповідати.
  Na prosluxovuvanni Veskljarov začaruvav komisiju tembrom holosu i maneroju rozpovidaty.
  At the audition, Vesklyarov charmed the committee with the timbre of his voice and his manner of telling.

Conjugation of зачарува́ти, зачарува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	зачарува́ти, зачарува́ть začaruváty, začaruvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зачаро́ваний začaróvanyj impersonal: зачаро́вано začaróvano
adverbial	—	зачарува́вши začaruvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	зачару́ю začarúju
2nd singular ти	—	зачару́єш začarúješ
3rd singular він / вона / воно	—	зачару́є začarúje
1st plural ми	—	зачару́єм, зачару́ємо začarújem, začarújemo
2nd plural ви	—	зачару́єте začarújete
3rd plural вони	—	зачару́ють začarújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зачару́ймо začarújmo
second-person	зачару́й začarúj	зачару́йте začarújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зачарува́в začaruváv	зачарува́ли začaruvály
feminine я / ти / вона	зачарува́ла začaruvála
neuter воно	зачарува́ло začaruválo