помилувати
Ukrainian edit
Etymology 1 edit
From по- (po-) + ми́лувати (mýluvaty). Compare Russian поми́ловать (pomílovatʹ), Belarusian памі́лаваць (pamílavacʹ), Polish pomiłować, Old Church Slavonic помиловати (pomilovati).
Pronunciation edit
Verb edit
поми́лувати • (pomýluvaty) pf (imperfective ми́лувати) (transitive)
- to have mercy (on), to show mercy (to), to spare
- Го́споди, поми́луй! ― Hóspody, pomýluj! ― Lord, have mercy!
- (criminal law) to pardon (to grant an official pardon for a crime)
Conjugation edit
Conjugation of поми́лувати, поми́лувать (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поми́лувати, поми́лувать pomýluvaty, pomýluvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поми́луваний pomýluvanyj impersonal: поми́лувано pomýluvano |
| adverbial | — | поми́лувавши pomýluvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | поми́лую pomýluju |
| 2nd singular ти |
— | поми́луєш pomýluješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поми́лує pomýluje |
| 1st plural ми |
— | поми́луєм, поми́луємо pomýlujem, pomýlujemo |
| 2nd plural ви |
— | поми́луєте pomýlujete |
| 3rd plural вони |
— | поми́лують pomýlujutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поми́луймо pomýlujmo |
| second-person | поми́луй pomýluj |
поми́луйте pomýlujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поми́лував pomýluvav |
поми́лували pomýluvaly |
| feminine я / ти / вона |
поми́лувала pomýluvala | |
| neuter воно |
поми́лувало pomýluvalo | |
Derived terms edit
- поми́лування n (pomýluvannja)
Etymology 2 edit
From по- (po-) + милува́ти (myluváty).
Pronunciation edit
Verb edit
помилува́ти • (pomyluváty) pf (imperfective милува́ти)
- (transitive, folk poetic) to caress, to dandle, to pet, to fondle
- Synonyms: попе́стити pf (popéstyty), поголу́бити pf (poholúbyty)
Conjugation edit
Conjugation of помилува́ти, помилува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | помилува́ти, помилува́ть pomyluváty, pomyluvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | помилува́вши pomyluvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | помилу́ю pomylúju |
| 2nd singular ти |
— | помилу́єш pomylúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | помилу́є pomylúje |
| 1st plural ми |
— | помилу́єм, помилу́ємо pomylújem, pomylújemo |
| 2nd plural ви |
— | помилу́єте pomylújete |
| 3rd plural вони |
— | помилу́ють pomylújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | помилу́ймо pomylújmo |
| second-person | помилу́й pomylúj |
помилу́йте pomylújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
помилува́в pomyluváv |
помилува́ли pomyluvály |
| feminine я / ти / вона |
помилува́ла pomyluvála | |
| neuter воно |
помилува́ло pomyluválo | |
Derived terms edit
- помилува́тися impf (pomyluvátysja)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1976), “помилувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 119
- “помилувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
Further reading edit
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “помилувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “помилувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “помилувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “помилувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)