стулитися
Ukrainian
editEtymology
editFrom стули́ти (stulýty) + -ся (-sja).
Pronunciation
editVerb
editстули́тися • (stulýtysja) pf (imperfective стуля́тися) (intransitive)
- to shut, to close
- to pull/draw together, to link, to join
- (colloquial) to shut up (to stop talking)
- passive of стули́ти (stulýty, “to shut, to pull together”)
Conjugation
editConjugation of стули́тися, стули́тись, стули́ться (class 4c, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стули́тися, стули́тись, стули́ться stulýtysja, stulýtysʹ, stulýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | стули́вшись stulývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | стулю́ся, стулю́сь stuljúsja, stuljúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | сту́лишся stúlyšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | сту́литься stúlytʹsja |
| 1st plural ми |
— | сту́лимся, сту́лимося, сту́лимось stúlymsja, stúlymosja, stúlymosʹ |
| 2nd plural ви |
— | сту́литеся, сту́литесь stúlytesja, stúlytesʹ |
| 3rd plural вони |
— | сту́ляться stúljatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | стулі́мся, стулі́мося, стулі́мось stulímsja, stulímosja, stulímosʹ |
| second-person | стули́ся, стули́сь stulýsja, stulýsʹ |
стулі́ться stulítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
стули́вся, стули́всь stulývsja, stulývsʹ |
стули́лися, стули́лись stulýlysja, stulýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
стули́лася, стули́лась stulýlasja, stulýlasʹ | |
| neuter воно |
стули́лося, стули́лось stulýlosja, stulýlosʹ | |
References
edit- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “стулитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “стулитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “стулитися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)