блукати
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Proto-Slavic *blǫkati, from *blǫditi (“to err”)[1][2] + *-kati. Erich Berneker suggested a possible influence from *lǫkъ (“bow”) / *oblǫkъ (“arch”).[3] Grigory Ilyinsky alternatively hypothesized a metanalysis of Proto-Slavic *ob- + *lǫkati (“to bow, to bend”), meaning "to deviate from the path", influenced by the semantically close *blǫditi.[1][4] Compare Russian блука́ть (blukátʹ), Belarusian блука́ць (blukácʹ), Polish błąkać się.
Pronunciation edit
Verb edit
блука́ти • (blukáty) impf (perfective поблука́ти)
- (intransitive) to roam, to rove, to wander
- Synonyms: блуди́ти impf (bludýty), броди́ти impf (brodýty), ве́штатися impf (véštatysja), мандрува́ти impf (mandruváty)
Conjugation edit
Conjugation of блука́ти, блука́ть (class 1a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | блука́ти, блука́ть blukáty, blukátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | блука́ючи blukájučy |
блука́вши blukávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
блука́ю blukáju |
бу́ду блука́ти, бу́ду блука́ть, блука́тиму búdu blukáty, búdu blukátʹ, blukátymu |
| 2nd singular ти |
блука́єш blukáješ |
бу́деш блука́ти, бу́деш блука́ть, блука́тимеш búdeš blukáty, búdeš blukátʹ, blukátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
блука́є blukáje |
бу́де блука́ти, бу́де блука́ть, блука́тиме búde blukáty, búde blukátʹ, blukátyme |
| 1st plural ми |
блука́єм, блука́ємо blukájem, blukájemo |
бу́демо блука́ти, бу́демо блука́ть, блука́тимемо, блука́тимем búdemo blukáty, búdemo blukátʹ, blukátymemo, blukátymem |
| 2nd plural ви |
блука́єте blukájete |
бу́дете блука́ти, бу́дете блука́ть, блука́тимете búdete blukáty, búdete blukátʹ, blukátymete |
| 3rd plural вони |
блука́ють blukájutʹ |
бу́дуть блука́ти, бу́дуть блука́ть, блука́тимуть búdutʹ blukáty, búdutʹ blukátʹ, blukátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | блука́ймо blukájmo |
| second-person | блука́й blukáj |
блука́йте blukájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
блука́в blukáv |
блука́ли blukály |
| feminine я / ти / вона |
блука́ла blukála | |
| neuter воно |
блука́ло blukálo | |
References edit
- ↑ 1.0 1.1 Melnychuk, O. S., editor (1982), “блукати”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 1 (А – Г), Kyiv: Naukova Dumka, page 213
- ^ Vasmer, Max (1964–1973) “блукать”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), Moscow: Progress
- ^ Berneker, Erich (1908–1913) Slavisches etymologisches Wörterbuch (in German), volume I, Heidelberg: Carl Winter's Universitätsbuchhandlung, page 62
- ^ Grigory Ilyinsky (1927) “W sprawie „dekompozycji” prefiksów w językach słowiańskich [On the "decomposition" of prefixes in Slavic languages]”, in Prace Filologiczne[1] (in Polish), volume 11, Warsaw, page 190
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “блукати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “блукати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “блукати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “блукати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “блукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “блукати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “блукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)