відвести

Ukrainian

відвести́ • (vidvestý) pf (imperfective відво́дити) (transitive)

to lead, to take (:somebody somewhere)
відвести́ вбік ― vidvestý vbik ― to lead aside, to take aside, to draw aside
to lead away, to take away, to remove [with від (vid, + genitive) ‘from’]
to avert, to divert, to move away, to turn away [with від (vid, + genitive) ‘from’]
Synonyms: відверну́ти pf (vidvernúty), відволікти́ pf (vidvoliktý), відхили́ти pf (vidxylýty)

відвести́ о́чі (від) ― vidvestý óči (vid) ― to avert one's eyes (from), to take one's eyes (off)

відвести́ по́гляд ― vidvestý póhljad ― to avert one's gaze
to recuse
to allocate, to assign

Conjugation of відвести́ (class 7b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відвести́ vidvestý
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відве́дений vidvédenyj impersonal: відве́дено vidvédeno
adverbial	—	відві́вши vidvívšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відведу́ vidvedú
2nd singular ти	—	відведе́ш vidvedéš
3rd singular він / вона / воно	—	відведе́ vidvedé
1st plural ми	—	відведе́м, відведемо́ vidvedém, vidvedemó
2nd plural ви	—	відведете́ vidvedeté
3rd plural вони	—	відведу́ть vidvedútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відведі́м, відведі́мо vidvedím, vidvedímo
second-person	відведи́ vidvedý	відведі́ть vidvedítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відві́в vidvív	відвели́ vidvelý
feminine я / ти / вона	відвела́ vidvelá
neuter воно	відвело́ vidveló

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відвести”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
“відвести”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)