відводити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ води́ти (vodýty). Compare Russian отводи́ть (otvodítʹ), Belarusian адво́дзіць (advódzicʹ), Polish odwodzić.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidˈwɔdete]

• Audio

  (file)

Verb

відво́дити • (vidvódyty) impf (perfective відвести́) (transitive)

1. to lead, to take (:somebody somewhere)

   відво́дити вбік ― vidvódyty vbik ― to lead aside, to take aside, to draw aside

2. to lead away, to take away, to remove [+ від (genitive) = from]
3. to avert, to divert, to move away, to turn away [+ від (genitive) = from]

   Synonyms: відверта́ти impf (vidvertáty), відволіка́ти impf (vidvolikáty), відхиля́ти impf (vidxyljáty)

   відво́дити о́чі (від) ― vidvódyty óči (vid) ― to avert one's eyes (from), to take one's eyes (off)

   відво́дити по́гляд ― vidvódyty póhljad ― to avert one's gaze

   • 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Bible or books of Holy Scripture of the Old and New Testaments], Proverbs 16:6, page 798:

     Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

     Provyna vykupljujetʹsja čerez mylistʹ ta pravdu, i strax Hospodnij vidvodytʹ vid zloho.

     By mercy and truth iniquity is purged: and by the fear of the LORD men depart from evil.

     (literally, “ […] and fear of the LORD turns away from evil.”)

4. to recuse
5. to allocate, to assign

Conjugation

Conjugation of відво́дити, відво́дить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	відво́дити, відво́дить vidvódyty, vidvódytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	відво́дячи vidvódjačy	відво́дивши vidvódyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	відво́джу vidvódžu	бу́ду відво́дити, бу́ду відво́дить, відво́дитиму búdu vidvódyty, búdu vidvódytʹ, vidvódytymu
2nd singular ти	відво́диш vidvódyš	бу́деш відво́дити, бу́деш відво́дить, відво́дитимеш búdeš vidvódyty, búdeš vidvódytʹ, vidvódytymeš
3rd singular він / вона / воно	відво́дить vidvódytʹ	бу́де відво́дити, бу́де відво́дить, відво́дитиме búde vidvódyty, búde vidvódytʹ, vidvódytyme
1st plural ми	відво́дим, відво́димо vidvódym, vidvódymo	бу́демо відво́дити, бу́демо відво́дить, відво́дитимемо, відво́дитимем búdemo vidvódyty, búdemo vidvódytʹ, vidvódytymemo, vidvódytymem
2nd plural ви	відво́дите vidvódyte	бу́дете відво́дити, бу́дете відво́дить, відво́дитимете búdete vidvódyty, búdete vidvódytʹ, vidvódytymete
3rd plural вони	відво́дять vidvódjatʹ	бу́дуть відво́дити, бу́дуть відво́дить, відво́дитимуть búdutʹ vidvódyty, búdutʹ vidvódytʹ, vidvódytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відво́дьмо vidvódʹmo
second-person	відво́дь vidvódʹ	відво́дьте vidvódʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відво́див vidvódyv	відво́дили vidvódyly
feminine я / ти / вона	відво́дила vidvódyla
neuter воно	відво́дило vidvódylo

Derived terms

• відві́д m (vidvíd)
• відво́дитися impf (vidvódytysja)

 

References

• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відводити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• “відводити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970), “відводити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (А – В), Kyiv: Naukova Dumka, page 565
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “відводити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відводити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “відводити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відводити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)