оволодіти
Ukrainian edit
Etymology edit
From о- (o-) + володі́ти (volodíty). Compare Russian овладе́ть (ovladétʹ), Belarusian авало́даць (avalódacʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
оволоді́ти • (ovolodíty) pf (imperfective оволодіва́ти) (intransitive, + instrumental)
- to capture, to take hold of, to seize
- Synonyms: заволоді́ти pf (zavolodíty), захопи́ти pf (zaxopýty)
- to overcome, to gain control over (:feelings)
- to master (become proficient in)
- Synonyms: засво́їти pf (zasvójity), опанува́ти pf (opanuváty), осво́їти pf (osvójity)
Conjugation edit
Conjugation of оволоді́ти, оволоді́ть (class 1a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оволоді́ти, оволоді́ть ovolodíty, ovolodítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | оволоді́вши ovolodívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | оволоді́ю ovolodíju |
| 2nd singular ти |
— | оволоді́єш ovolodíješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | оволоді́є ovolodíje |
| 1st plural ми |
— | оволоді́єм, оволоді́ємо ovolodíjem, ovolodíjemo |
| 2nd plural ви |
— | оволоді́єте ovolodíjete |
| 3rd plural вони |
— | оволоді́ють ovolodíjutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оволоді́ймо ovolodíjmo |
| second-person | оволоді́й ovolodíj |
оволоді́йте ovolodíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оволоді́в ovolodív |
оволоді́ли ovolodíly |
| feminine я / ти / вона |
оволоді́ла ovolodíla | |
| neuter воно |
оволоді́ло ovolodílo | |
Derived terms edit
- оволоді́ння n (ovolodínnja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “оволодіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “оволодіти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “оволодіти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “оволодіти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)