учепитися

Ukrainian

From учепи́ти (učepýty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian уцепи́ться (ucepítʹsja), Belarusian учапі́цца (učapícca).

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

учепи́тися • (učepýtysja) pf

to clutch, to grab, to grab hold [with за (za, + accusative)]
to cling, to cling to [with за (za, + accusative) ‘to/onto’ or на (na, + accusative) ‘onto’] (to hold very tightly)
to latch onto [with за (za, + accusative)]
to dig (one's) teeth/claws [with в (v) or у (u, + accusative) ‘into’]
учепи́тися в го́рло/горля́нку кому́сь (idiomatic)
učepýtysja v hórlo/horljánku komúsʹ
to be/go at someone's throat, to jump down someone's throat, to grab by the throat
(figuratively, colloquial) to fault [with до (do, + genitive) ‘someone’] (to criticize, blame or find fault with)
(figuratively, colloquial) to cling to [with за (za, + accusative) ‘someone’] (to remain by (someone's) side; to refuse to leave the company of)

The forms учепи́тися (učepýtysja) (used after consonants or at the beginning of a clause) and вчепи́тися (včepýtysja) (used after vowels) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Conjugation of учепи́тися, учепи́тись, учепи́ться (class 4c, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	учепи́тися, учепи́тись, учепи́ться učepýtysja, učepýtysʹ, učepýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	учепи́вшись učepývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	учеплю́ся, учеплю́сь učepljúsja, učepljúsʹ
2nd singular ти	—	уче́пишся učépyšsja
3rd singular він / вона / воно	—	уче́питься učépytʹsja
1st plural ми	—	уче́пимся, уче́пимося, уче́пимось učépymsja, učépymosja, učépymosʹ
2nd plural ви	—	уче́питеся, уче́питесь učépytesja, učépytesʹ
3rd plural вони	—	уче́пляться učépljatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	учепі́мся, учепі́мося, учепі́мось učepímsja, učepímosja, učepímosʹ
second-person	учепи́ся, учепи́сь učepýsja, učepýsʹ	учепі́ться učepítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	учепи́вся, учепи́всь učepývsja, učepývsʹ	учепи́лися, учепи́лись učepýlysja, učepýlysʹ
feminine я / ти / вона	учепи́лася, учепи́лась učepýlasja, učepýlasʹ
neuter воно	учепи́лося, учепи́лось učepýlosja, učepýlosʹ

Bilodid, I. K., editor (1979), “учепитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 10 (Т – Ф), Kyiv: Naukova Dumka, page 533
“учепитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)