доводитися

Ukrainian

Etymology

From дово́дити (dovódyty) +‎ -ся (-sja).

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔˈwɔdetesʲɐ]

• Audio:

  (file)

Verb

дово́дитися • (dovódytysja) impf (perfective довести́ся) (+ infinitive and dative case)

1. (impersonal) to have to

   Synonyms: (predicative) пови́нен (povýnen), (predicative) тре́ба (tréba)

   Нам дово́диться дола́ти вели́кі тру́днощі. ― Nam dovódytʹsja doláty velýki trúdnošči. ― We have to overcome great difficulties.

   • 2022 February 26, Volodymyr Zelenskyy, “Звернення Президента України ввечері другого дня масштабної війни [Address by the President of Ukraine in the evening of the second day of the large-scale war]”, in Президента України‎^[1]:

     Тому́ окупа́нтам дово́диться приду́мувати все більш абсу́рдні звинува́чення, щоб говори́ти хоча б щось.

     Tomú okupántam dovódytʹsja prydúmuvaty vse bilʹš absúrdni zvynuváčennja, ščob hovorýty xoča b ščosʹ.

     Therefore, the invaders have to come up with more and more absurd accusations to say at least something.

2. (impersonal) to have occasion to

   Дивува́тися цьому́ не дово́диться. ― Dyvuvátysja cʹomú ne dovódytʹsja. ― This should not be surprising. (literally, “one does not have occasion to be surprised at this.”)

Conjugation

Conjugation of дово́дитися, дово́дитись, дово́диться (class 4a, imperfective, reflexive, impersonal)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	дово́дячись dovódjačysʹ	дово́дившись dovódyvšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	—
2nd singular ти	—	—
3rd singular він / вона / воно	дово́диться dovódytʹsja	бу́де дово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja
1st plural ми	—	—
2nd plural ви	—	—
3rd plural вони	—	—
imperative	singular	plural
first-person	—	—
second-person	—	—
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	—	—
feminine я / ти / вона	—
neuter воно	дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ

Verb

дово́дитися • (dovódytysja) impf

1. to be related (to somebody: + dative case, as (a relative): + instrumental case)

   Вона́ дово́диться мені́ двою́рідною сестро́ю. ― Voná dovódytʹsja mení dvojúridnoju sestróju. ― She is my cousin. (literally, “She is related to me as a cousin.”)

   • 1952, Vasyl Kucher, Чорномо́рці [Black Sea Cossacks]‎^[2], page 109:

     Де́хто на́віть ду́мав, що Богуча́ри дово́дяться Андрі́єві дале́кими ро́дичами

     Déxto návitʹ dúmav, ščo Bohučáry dovódjatʹsja Andríjevi dalékymy ródyčamy

     Some even thought that the Boguchars were distant relatives of Andrii

2. passive of дово́дити impf (dovódyty)

Conjugation

Conjugation of дово́дитися, дово́дитись, дово́диться (class 4a, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	дово́дячись dovódjačysʹ	дово́дившись dovódyvšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	дово́джуся, дово́джусь dovódžusja, dovódžusʹ	бу́ду дово́дитися, бу́ду дово́дитись, бу́ду дово́диться, дово́дитимусь, дово́дитимуся búdu dovódytysja, búdu dovódytysʹ, búdu dovódytʹsja, dovódytymusʹ, dovódytymusja
2nd singular ти	дово́дишся dovódyšsja	бу́деш дово́дитися, бу́деш дово́дитись, бу́деш дово́диться, дово́дитимешся búdeš dovódytysja, búdeš dovódytysʹ, búdeš dovódytʹsja, dovódytymešsja
3rd singular він / вона / воно	дово́диться dovódytʹsja	бу́де дово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja
1st plural ми	дово́димся, дово́димося, дово́димось dovódymsja, dovódymosja, dovódymosʹ	бу́демо дово́дитися, бу́демо дово́дитись, бу́демо дово́диться, дово́дитимемось, дово́дитимемося, дово́дитимемся búdemo dovódytysja, búdemo dovódytysʹ, búdemo dovódytʹsja, dovódytymemosʹ, dovódytymemosja, dovódytymemsja
2nd plural ви	дово́дитеся, дово́дитесь dovódytesja, dovódytesʹ	бу́дете дово́дитися, бу́дете дово́дитись, бу́дете дово́диться, дово́дитиметесь, дово́дитиметеся búdete dovódytysja, búdete dovódytysʹ, búdete dovódytʹsja, dovódytymetesʹ, dovódytymetesja
3rd plural вони	дово́дяться dovódjatʹsja	бу́дуть дово́дитися, бу́дуть дово́дитись, бу́дуть дово́диться, дово́дитимуться búdutʹ dovódytysja, búdutʹ dovódytysʹ, búdutʹ dovódytʹsja, dovódytymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	дово́дьмося, дово́дьмось dovódʹmosja, dovódʹmosʹ
second-person	дово́дься dovódʹsja	дово́дьтеся, дово́дьтесь dovódʹtesja, dovódʹtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	дово́дився, дово́дивсь dovódyvsja, dovódyvsʹ	дово́дилися, дово́дились dovódylysja, dovódylysʹ
feminine я / ти / вона	дово́дилася, дово́дилась dovódylasja, dovódylasʹ
neuter воно	дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “доводитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “доводитися”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “доводитися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “доводитися”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “доводитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “доводитися”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “доводитися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)