тупити

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *tǫpiti.

Pronunciation

• IPA^(key): /tǔːpiti/
• Hyphenation: ту‧пи‧ти

Verb

ту́пити impf (Latin spelling túpiti)

1. (transitive) to make dull, blunt
2. (transitive) to weaken

Conjugation

Conjugation of тупити

Infinitive: тупити		Present verbal adverb: ту́пе̄ћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: ту́пље̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		тупим	тупиш	тупи	тупимо	тупите	тупе
Future	Future I	тупит ћу1 тупићу	тупит ћеш1 тупићеш	тупит ће1 тупиће	тупит ћемо1 тупићемо	тупит ћете1 тупићете	тупит ће1 тупиће
	Future II	бу̏де̄м тупио2	бу̏де̄ш тупио2	бу̏де̄ тупио2	бу̏де̄мо тупили2	бу̏де̄те тупили2	бу̏дӯ тупили2
Past	Perfect	тупио сам2	тупио си2	тупио је2	тупили смо2	тупили сте2	тупили су2
	Pluperfect3	би̏о сам тупио2	би̏о си тупио2	би̏о је тупио2	би́ли смо тупили2	би́ли сте тупили2	би́ли су тупили2
	Imperfect	тупљах	тупљаше	тупљаше	тупљасмо	тупљасте	тупљаху
Conditional I		тупио бих2	тупио би2	тупио би2	тупили бисмо2	тупили бисте2	тупили би2
Conditional II4		би̏о бих тупио2	би̏о би тупио2	би̏о би тупио2	би́ли бисмо тупили2	би́ли бисте тупили2	би́ли би тупили2
Imperative		—	тупи	—	тупимо	тупите	—
Active past participle		тупио m / тупила f / тупило n			тупили m / тупиле f / тупила n
Passive past participle		тупљен m / тупљена f / тупљено n			тупљени m / тупљене f / тупљена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

• оту́пити
• зату́пити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian тупи́ти (tupíti), from Proto-Slavic *tǫpiti. By surface analysis, туп- (tup-) +‎ -ити (-yty).

Pronunciation

• IPA^(key): [tʊˈpɪte]

Verb

тупи́ти • (tupýty) impf

1. (transitive) to dull, to blunt
2. (intransitive, slang) to have a brain fart, to have a blond moment, to struggle (with something easy to do or understand)

Conjugation

Conjugation of тупи́ти, тупи́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	тупи́ти, тупи́ть tupýty, tupýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	ту́плячи túpljačy	тупи́вши tupývšy
	present tense	future tense
1st singular я	туплю́ tupljú	бу́ду тупи́ти, бу́ду тупи́ть, тупи́тиму búdu tupýty, búdu tupýtʹ, tupýtymu
2nd singular ти	ту́пиш túpyš	бу́деш тупи́ти, бу́деш тупи́ть, тупи́тимеш búdeš tupýty, búdeš tupýtʹ, tupýtymeš
3rd singular він / вона / воно	ту́пить túpytʹ	бу́де тупи́ти, бу́де тупи́ть, тупи́тиме búde tupýty, búde tupýtʹ, tupýtyme
1st plural ми	ту́пим, ту́пимо túpym, túpymo	бу́демо тупи́ти, бу́демо тупи́ть, тупи́тимемо, тупи́тимем búdemo tupýty, búdemo tupýtʹ, tupýtymemo, tupýtymem
2nd plural ви	ту́пите túpyte	бу́дете тупи́ти, бу́дете тупи́ть, тупи́тимете búdete tupýty, búdete tupýtʹ, tupýtymete
3rd plural вони	ту́плять túpljatʹ	бу́дуть тупи́ти, бу́дуть тупи́ть, тупи́тимуть búdutʹ tupýty, búdutʹ tupýtʹ, tupýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	тупі́м, тупі́мо tupím, tupímo
second-person	тупи́ tupý	тупі́ть tupítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	тупи́в tupýv	тупи́ли tupýly
feminine я / ти / вона	тупи́ла tupýla
neuter воно	тупи́ло tupýlo

Derived terms

• тупи́тися impf (tupýtysja)

 

Prefixed verbs

• ви́тупити pf (výtupyty), виту́плювати impf (vytúpljuvaty)
• ви́тупитися pf (výtupytysja), виту́плюватися impf (vytúpljuvatysja)
• вту́пити pf (vtúpyty), вту́плювати impf (vtúpljuvaty)
• вту́питися pf (vtúpytysja), вту́плюватися impf (vtúpljuvatysja)
• затупи́ти pf (zatupýty), зату́плювати impf (zatúpljuvaty), затупля́ти impf (zatupljáty)
• затупи́тися pf (zatupýtysja), зату́плюватися impf (zatúpljuvatysja), затупля́тися impf (zatupljátysja)
• отупи́ти pf (otupýty), оту́плювати impf (otúpljuvaty), отупля́ти impf (otupljáty)
• отупи́тися pf (otupýtysja), оту́плюватися impf (otúpljuvatysja), отупля́тися impf (otupljátysja)
• потупи́ти pf (potupýty)
• поту́пити pf (potúpyty), поту́плювати impf (potúpljuvaty), потупля́ти impf (potupljáty)
• потупи́тися pf (potupýtysja)
• поту́питися pf (potúpytysja), поту́плюватися impf (potúpljuvatysja), потупля́тися impf (potupljátysja)
• притупи́ти pf (prytupýty), притупля́ти impf (prytupljáty), приту́плювати impf (prytúpljuvaty)
• притупи́тися pf (prytupýtysja), притупля́тися impf (prytupljátysja), приту́плюватися impf (prytúpljuvatysja)
• ступи́ти pf (stupýty), сту́плювати impf (stúpljuvaty)
• ступи́тися pf (stupýtysja), сту́плюватися impf (stúpljuvatysja)
• уту́пити pf (utúpyty), уту́плювати impf (utúpljuvaty)
• уту́питися pf (utúpytysja), уту́плюватися impf (utúpljuvatysja)

 

Related terms

• (possibly) туги́й (tuhýj)
• (possibly) ту́пати impf (túpaty)
• тупі́ти impf (tupíty)
• (possibly) тятива́ impf (tjatyvá)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “тупити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “тупити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “тупити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “тупити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “тупити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “тупити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)