мутити
See also: мѫтити
Serbo-Croatian edit
Etymology edit
Inherited from Proto-Slavic *mǫtiti.
Pronunciation edit
Verb edit
му́тити impf (Latin spelling mútiti)
- (transitive) to stir, disturb (to agitate liquid so as to make it untransparent)
- (transitive, figuratively) to confuse, disturb, complicate
- (intransitive) to hustle (to con in order to gain profit and similar)
- (intransitive, with dative) to woo
Conjugation edit
Conjugation of мутити
| Infinitive: мутити | Present verbal adverb: му́те̄ћи | Past verbal adverb: — | Verbal noun: му́ће̄ње | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Number | Singular | Plural | |||||
| Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
| Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
| Present | мутим | мутиш | мути | мутимо | мутите | муте | |
| Future | Future I | мутит ћу1 мутићу |
мутит ћеш1 мутићеш |
мутит ће1 мутиће |
мутит ћемо1 мутићемо |
мутит ћете1 мутићете |
мутит ће1 мутиће |
| Future II | бу̏де̄м мутио2 | бу̏де̄ш мутио2 | бу̏де̄ мутио2 | бу̏де̄мо мутили2 | бу̏де̄те мутили2 | бу̏дӯ мутили2 | |
| Past | Perfect | мутио сам2 | мутио си2 | мутио је2 | мутили смо2 | мутили сте2 | мутили су2 |
| Pluperfect3 | би̏о сам мутио2 | би̏о си мутио2 | би̏о је мутио2 | би́ли смо мутили2 | би́ли сте мутили2 | би́ли су мутили2 | |
| Imperfect | мућах | мућаше | мућаше | мућасмо | мућасте | мућаху | |
| Conditional I | мутио бих2 | мутио би2 | мутио би2 | мутили бисмо2 | мутили бисте2 | мутили би2 | |
| Conditional II4 | би̏о бих мутио2 | би̏о би мутио2 | би̏о би мутио2 | би́ли бисмо мутили2 | би́ли бисте мутили2 | би́ли би мутили2 | |
| Imperative | — | мути | — | мутимо | мутите | — | |
| Active past participle | мутио m / мутила f / мутило n | мутили m / мутиле f / мутила n | |||||
| Passive past participle | мућен m / мућена f / мућено n | мућени m / мућене f / мућена n | |||||
| 1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
| |||||||
References edit
- “мутити” in Hrvatski jezični portal
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Old Ruthenian мутити (mutiti), from Old East Slavic мꙋтити (mutiti), from Proto-Slavic *mǫtiti.
Pronunciation edit
Verb edit
мути́ти • (mutýty) impf (colloquial)
- (transitive) to muddy, to make muddy
- (transitive, figuratively) to disturb, to agitate, to stir up
- (slang) to be up to
- (impersonal) to feel nauseous
Conjugation edit
Conjugation of мути́ти, мути́ть (class 4b, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | мути́ти, мути́ть mutýty, mutýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | муче́ний mučényj impersonal: муче́но mučéno |
| adverbial | мутячи́ mutjačý |
мути́вши mutývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
мучу́ mučú |
бу́ду мути́ти, бу́ду мути́ть, мути́тиму búdu mutýty, búdu mutýtʹ, mutýtymu |
| 2nd singular ти |
мути́ш mutýš |
бу́деш мути́ти, бу́деш мути́ть, мути́тимеш búdeš mutýty, búdeš mutýtʹ, mutýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мути́ть mutýtʹ |
бу́де мути́ти, бу́де мути́ть, мути́тиме búde mutýty, búde mutýtʹ, mutýtyme |
| 1st plural ми |
мути́м, мутимо́ mutým, mutymó |
бу́демо мути́ти, бу́демо мути́ть, мути́тимемо, мути́тимем búdemo mutýty, búdemo mutýtʹ, mutýtymemo, mutýtymem |
| 2nd plural ви |
мутите́ mutyté |
бу́дете мути́ти, бу́дете мути́ть, мути́тимете búdete mutýty, búdete mutýtʹ, mutýtymete |
| 3rd plural вони |
мутя́ть mutjátʹ |
бу́дуть мути́ти, бу́дуть мути́ть, мути́тимуть búdutʹ mutýty, búdutʹ mutýtʹ, mutýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | муті́м, муті́мо mutím, mutímo |
| second-person | мути́ mutý |
муті́ть mutítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мути́в mutýv |
мути́ли mutýly |
| feminine я / ти / вона |
мути́ла mutýla | |
| neuter воно |
мути́ло mutýlo | |
Derived terms edit
- мути́тися impf (mutýtysja)
Prefixed verbs
- відмути́ти pf (vidmutýty), виму́чувати impf (vymúčuvaty)
- відмути́тися pf (vidmutýtysja), виму́чуватися impf (vymúčuvatysja)
- замути́ти pf (zamutýty), заму́чувати impf (zamúčuvaty)
- замути́тися pf (zamutýtysja), заму́чуватися impf (zamúčuvatysja)
- намути́ти pf (namutýty)
- намути́тися pf (namutýtysja)
- перемути́ти pf (peremutýty)
- перемути́тися pf (peremutýtysja)
- помути́ти pf (pomutýty)
- помути́тися pf (pomutýtysja)
- промути́ти pf (promutýty), прому́чувати impf (promúčuvaty)
- промути́тися pf (promutýtysja), прому́чуватися impf (promúčuvatysja)
- смути́ти pf (smutýty)
- смути́тися pf (smutýtysja)
- баламу́тити impf (balamútyty)
- каламу́тити impf (kalamútyty)
- мутни́й (mutnýj)
- муть f (mutʹ)
Related terms edit
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мутити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “мутити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “мутити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)